www.center.gov.ua

БЕЗКОШТОВНО

БЮРОКРАТІ Н Ф О Р М А Ц І Й Н И Й Б Ю Л Е Т Е Н Ь

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010

ТЕМАТИКА НОМЕРА:

ЄВРОПЕЙСЬКІ ОРІЄНТИРИ ПОРУЧ: СІВ, TWINNING, TAIEX

НОВИНИ

ПРОГРАМА CIB: на перехресті європейської інтеграції та внутрішньодержавних реформ

Нарада з підготовки плану інституційних реформ у сфері санітарних Нарада з підготовки плану інституційних реформ у сфері санітарних та фітосанітарних заходів у рамках підготовки програми CIBта фітосанітарних заходів у рамках підготовки програми CIB

Київ, 12 травня 2010 року Київ, 12 травня 2010 року

Проголошуючи у 1998 році пріоритетом дер-жавної політики питання європейської інте-грації, Уряд України, у першу чергу, розгля-

дав його як частину зовнішньої політики держави. Однак чим далі Україна слідує цьому пріоритету, тим зрозуміліше стає, що це питання безпосеред-ньо торкається майже усіх аспектів внутрішньої по-літики країни. Вимоги, які необхідно виконати для створення зони вільної торгівлі та впровадження безвізового режиму з країнами — членами ЄС, пе-редбачають не лише внесення суттєвих змін у зако-нодавство України у секторних пи тан нях, але і зміну принципів функціонування всієї державної системи.

Так, скажімо, відповідно до вимог ЄС Україна має від-мовитися від більшості державних стандартів якості (системи ГОСТ та ДСТУ), які є пережитком радянських часів, але водночас і частиною українського менталітету.

Яскравим прикладом переходу питань європей-ської інтеграції у внутрішню політику України є про-грама Всеохоплюючої інституційної розбудови*.

Програма Всеохоплюючої інституційної роз-будови* — це складова частина ініціативи ЄС „Східне партнерство”, спрямована на забезпе-чення розбудови інсти ту ціо наль ного потенціа-лу ключових державних установ з метою ство-рення передумов для реалізації майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і створення поглибленої зони вільної торгівлі.

Відповідно до загальної концепції Східне парт-нерство має враховувати, по-перше, особливос-ті нових східних сусідів ЄС — Азербайджану, Біло-русії, Вірменії, Грузії, Молдови та України, по-друге, мати на увазі євроінтеграційні прагнення цих держав. Основна мета ініціативи „Східне партнерство” — підтримати зусилля, спрямо-вані на прискорення політичної асоціації та по-дальшої економічної інтеграції Європейського Союзу та зацікавлених країн-партнерів.

У свою чергу, програма СІВ, яка є складовою Східного партнерства, направлена на реформу-вання та підсилення спроможності державних установ, які мають реалізовувати положення майбутніх угод про асоціацію, у тому числі зони вільної торгівлі.

Проведена у 2006 році програмою SIGMA оцін ка системи урядування України виявила низку проб-лем у механізмі функціонування системи.

Зокрема, це низький рі вень професіоналізму на дер-жавній службі, недос тат ньо визначені ро лі та обов’язки мініс терств та інших центральних ор ганів виконавчої влади, наяв ність дублю-вань та про ти річ між за ко-но дав чи ми нормами, стій-ка тен ден ція до прийняття ad hoc рішень, наявність численних центрів розроб-ки політики та відсутність її координації тощо.* Comprehensive Institution Building Program me — CIB.

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010

2 БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮ ЛЕТЕНЬ „БЮРОКРАТ”Керівник проекту: Сергій КучерукШеф-редактор: Фаїна КозирєваПідготовка матеріалів: Наталія Ки - ри ченко, Олеся Цикалюк, Олена Чер-ній, Світлана Репік, Сергій ТроценкоКоректор: Надія КизицькаІндекс видання: 91644Засновник-видавець: Центр адап тації державної служби до стан-дартів Європейського СоюзуРозповсюджувач: ДП „Преса”Наклад: 8700 примірниківЗамовлення: №Номер і дата виходу: № 17-18 (118-119) від 25/09/2010Адреса редакції, видавця: 01601, Київ, вул. Прорізна, 15, тел. 278-36-50Адреса виготівника: ПП „Фенікс”, вул. Шутова, 13Б, Київ, 03680Свідоцтво про держреєст ра цію ЗМІ: КВ № 14433-3404ПР від 24.09.2008Свідоцтво суб’єкта видавничої справи: ДК № 3280 від 17.09.2008Свідоцтво про державну реєст рацію виготівника: ДК № 271 від 07.12.2000

© 2009, Центр адаптації дер жав ної служби до стандартів Євро пейсь-кого Союзу E-mail: center@center.gov.uawww.center.gov.ua

Видання здійснене за рахунок коштів Державного бюджету України

Кілька слів від редакціїМабуть, будь-яка ініціатива впроваджується швид-

ше всупереч, аніж завдяки. Попри справді стійку під-трим ку Уряду країни, проекти інституціональної роз будови долали в Україні чимало адміністративних та мовних бар‘єрів, натикалися на неро зуміння, несприй няття, небажання, та все ж посту пово набирали обертів. Приємно відзначити, що сьогодні Twinning уже не викликає такого подиву та розгуб ле-ності, як ще якихось п‘ять роки тому. Тоді, на початках його запровадження, навіть самі „твін нін-гісти” мали лише загальне уявлення про те, що це інструмент до помоги Єв ро пей ського Союзу, назва якого походить від анг лій ського twins (близнюки) та який передбачає спо рід нення однотипних органів влади у країні-бе нефіціарі та країні — члені ЄС. Сьогодні суть проекту уже набула свого увиразнення, й обізнаних що ж таке Twinning, як і що таке інший інструмент інсти туціо нальної розбудови ТАІЕХ, можна відшукати на віть у відда лених куточках нашої країни, — певна річ, насамперед завдячуючи Адмініст-ративному офісу програми Twinning (PAO, як назива-ють його самі „твін нінгісти” на європейську манеру).

Цього спекотного літа працівники РАО відсвят-кували незначну, та показову подію — виділення окремого приміщення під свій офіс. Це чергове під-твердження того, що зусилля немарні та визнаються не лише в Європі (а Україна неод норазово виборювала перші місця з різних аспектів вико рис тання інсти ту-ціональних інструментів), а й у нашій рідній державі. Визнаються як на рівні держави, так і на рівні окремих інституцій. Більше того, коло залучених до реа лізації проектів пере рос ло у коло дру зів — і Щорічна кон фе -ренція з питань інст ру менту Twinning цієї осені уже

четвертий раз збере таких одно думців з країн Східного парт-нерства та Євросоюзу, аби не зупинятися на до сягнутому.

Зокрема, окрім тра-ди ційних уже Twinning і ТАІЕХ йти меться про новий інст ру мент — програму Всеохоплюючої інсти туційної розбудови (СІВ). Планується, що ця прог рама стане „міс-точ ком” для реалізації май бут ньої Угоди про асоціацію з ЄС.

Ще одна ініціатива нашої країни, що жваво обго ворюється ос тан-нім часом — ство рення та розвитку в Україні Ре гіонального тре нін го-вого центру за участю країн Східної Європи, Центральної, Східної та Південної Азії, Кавказу.

Що ж, зали шається сподіва тися, що й ці іні-ціа тиви мати муть по-зи тивну атмо сфе ру.

Маркус КОРНАРО, директор Офісу з реалізації Інстру-менту європейської політики сусідства Європейської Комісії, в інтерв’ю газеті „Дзеркало тижня”** зазна-чив:

„…Ми хотіли би пов’язати підтримку адміністративної реформи в Україні з програмою CIB. Ця програма більше фо-кусується на вертикальних сферах — міграційній політиці, безпечності харчових продуктів і державній допомозі.

Проте я вважаю, що програма CIB дасть змогу нам уже зараз максимально сконцентрувати ресурси на важливих напрямах і дуже яскраво показати зв’язок цих сфер з адміні-стративною реформою. Отже, я хочу сказати, що це аж ніяк не декоративна програма. Ми зараз дуже серйозно підходи-мо саме до питання адміністративної реформи. І наміри на-ші тверді” .

Експерти SIGMA наголошують на необхідності проведення адміністративної реформи в Україні, однак зазначають, що стратегія прискореного впро-вадження прогресивних правових норм не завжди є ефективною.

Загроза такого підходу полягає не лише у неефек-тивності конкретного інструменту, але (якщо законо-давство юридично прийнято, але фактично не виконуєть-ся) у підриві самого принципу верховенства права.

Натомість пропонується зосередитися на окре-мих державних органах, в яких з’являються відпо-відні мож ли вості, з метою поступового впрова-дження прогре сив них норм. Саме такій логіці слі-дуватиме програма Всеохоплюючої інституційної розбудови.

Практичний вимір програми СІВУстановчим документом для програми СІВ в Україні

стане Меморандум про взаєморозуміння між Урядом Ук-раїни та Європейською Комісією щодо Рамкового до ку-мента програми Всеохоплюючої інституційної роз бу дови, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів Ук-раїни від 25.08.2010 № 1653.

Наступним кроком є розробка планів інституційних реформ для кожного із визначених напрямів, які мають узгоджуватися із внутрішньодержавними стратегіями роз вит ку відповідних секторів та загальною логікою адмі ніст ративної реформи у державі. Кожен план інсти-туційної реформи визначатиме цілі, заходи і засоби для їх досягнення.

Програма СІВ передбачає виділення з боку Європей-сь кого Союзу 43,37 млн. євро на фінансування реалізації планів інституційних реформ. Водночас Україна бере на себе зобов’язання 20%-го співфінансування всіх інвес-тиційних компонентів. Крім того, програма СІВ відкрита для інших донорів, зокрема, зацікавленість у співпраці у рамках програми СІВ виявили Польща, Швеція, Латвія та Угорщина.

Впровадження планів інституційних реформ можливе через усі доступні для України механізми: експертну допомогу через інструменти Twinning, ТАІЕХ, проекти технічної допомоги, навчальні програми, стажування державних службовців у країнах — членах ЄС, постачання спеціалізованого обладнання.

** Маркус Корнаро: „Євросоюз надасть Україні всі інструменти, які допоможуть провести реформи”. / Ведернікова І. // Дзеркало тижня. — № 21 (801). — 2010. — 5—11 червня.

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010

3ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

Питання безпечності харчової продукції та відповідно забезпечення здоров’я нації є од-ними з найзначніших пріоритетів будь-якої

держави. Україна у цьому контексті не є винятком. Вказаним питанням у державі надають великої ваги: про це свідчить і кількість державних лабора-торій, і кількість державних інспекторів (санітарних, ветеринарних тощо), що перевищує відповідні по-казники будь-якої країни Європи.

Разом з тим якість реалізації державної полі-тики у галузі залишається під питанням, оскіль-ки й досі список харчових продуктів, що експор-тується українськими виробниками до країн — членів ЄС залишається дуже обмеженим, а офіційний орган конт ролю ЄС у цій сфері (Офіс з питань харчових продуктів та ветеринарії) від-значає низку недоліків у системі, зокрема:

— відсутність координації між органами дер-жавної влади, відповідальними за безпеку харчо-вих продуктів;

— відсутні гарантії, що персонал, залучений до здійснення інспектування, пройшов навчання щодо вимог ЄС у відповідній сфері;

— офіційний контроль, що проводиться ор-ганами державної влади України, переважно не відповідає вимогам ЄС;

— виробництва, де проводилася інспекція, не відповідали ні загальним, ні спеціальним вимогам ЄС, у одному з інспектованих виробництв (інспек-ція проводилася на двох виробництвах) гігієнічні умови були неприпустимі;

— велика кількість лабораторій, залучених до проведення тестування, координація між яки-ми не є адекватною, що іноді призводить до дуб-лювання тестів. Див.: Фінальний звіт місій Офісу з питань харчових продуктів та ветеринарії, проведеної в Україні з 20 по 29 жовтня 2009 року з метою оцінки здійснення контролю виробництва яловичини для експорту в ЄС.

Також не варто забувати про інший аспект дер-жавної політики у цій сфері — створення сприятли-вого бізнес-середовища для розвитку національно-го виробника.

Навантаження на підприємства за умови на-явності декількох контролюючих структур, не узгоджених між собою, завдає серйозної шкоди ефективному розвитку бізнесу.

Надмірне законодавче регулювання, що виража-ється у неймовірній кількості законодавчих та під-законних ак тів, які регламентують санітарні та фіто-санітарні заходи (лише основних актів понад 100), не сприяють ні прозо рості діяльності державних органів, ні створенню пози тивного підприємниць-кого сере довища.

Сьогодні в Україні питаннями санітарії/фітосанітарії тією чи іншою мірою опікуються 4 міністерства, 3 дер жавні комітети, 3 державні служби, 4 державні інспекції, а також Національна комісія України з Кодексу Алімен таріус та Національне агентство з акредитації України. При цьому всі вказані інституції, за винятком двох остан ніх, мають ті чи інші контролюючі функції.

Дублювання та розпорошення функцій органів виконавчої влади у сфері виступає однією з ключо-вих проблем галузі.

Наприклад, виробництво молока контролюють 4 органи державної влади: Мінагрополітики, Держкомвет медицини, Держсанепідемслужба та Держспожив стан дарт, кожен з яких здійснює власний контроль шляхом ви дачі атестатів, дозволів, проведення інспектування, від бору та аналізу зразків тощо.

Ще одне питання, яке потребує негайного роз-в‘язання — наявність функцій, що легалізують від-хід від законодавчо закріплених норм.

Наприклад, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.2001 № 1282 „Про затвердження Порядку відрахування до спеціальних фондів місцевих бюджетів 10 від сотків вартості питної води, яка подається через сис-

Відповідно до концепції програми СІВ Україна обрала три вертикальні сфери, які є найбільш важ-ливими для питань європейської інтеграції: безпеч-ність харчових продуктів, міграція та державна до-помога. Крім загальних проблем функціонування державної системи, зазначених вище, усі ці вітчиз-няні галузі характеризуються низкою інших нега-раздів, зокрема, нечіткістю розмежування повнова-жень відповідальних державних установ, відсутніс-тю загальних стратегічних рамок, низькою інституційною спроможністю тощо. Саме на рефор-

мування системи органів державної влади у цих секторах буде спрямована програма СІВ в Україні.

Найбільш вагомим результатом імплементації планів інституційних реформ має стати оптимізація структури органів державної влади відповідних підсистем, належне законодавче забезпечення в обраних сферах у відповідності зі стандартами ЄС, що дасть змогу наблизити систему органів держав-ної влади України до європейського зразка та спри-ятиме досягненню стратегічної мети —повноцінній інтеграції України до Європейського Союзу.

БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ: здоров’я громадян vs прибутковість бізнесу

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010

4 БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

теми централізованого постачання з відхиленням від вимог стандартів” , Держспоживстандарт „видає тимчасовий дозвіл на централізовану подачу питної води з відхиленням від ви-мог стандартів щодо її якості”.

Маємо ми і функції, які надмірно посилюють вплив держави на підприємницьке середовище.

Наприклад, накази Мінагрополітики про створення га-лузевих дегустаційних комісій: від 14.05.2009 № 332 „Про Центральну галузеву дегустаційну комісію з оцінки якості продуктів дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції” , від 31.07.2007 № 551 „Про затвердження Положення та складу Центральної дегустаційної комісії вино робної промисловості” тощо. Зазначені комісії прийма-ють рішення про поставлення на виробництво нових видів харчової продукції.

В Україні обов’язкова сертифікація харчових продуктів перетворилась на додатковий контр-ольний механізм, який не виправдовує своєї ефек-тивності через функціонування застарілих стан-дартів (ГОСТ, ДСТУ), які не відповідають сучасним світовим вимогам, відсутність методів ідентифіка-ції, невизнання національних сертифікатів за меж-ами СНД тощо.

Обов’язкова стандартизація та сертифікація продуктів харчування не є практикою Європейського Союзу. При цьому виробники харчової продукції на доб ровільній основі можуть сертифікувати харчові продукти після проведення відповідних досліджень незалежними недер жавними лабораторіями. Наявність такого сертифіката є додатковим свідченням безпечності виробленої продукції.

Одним із першочергових кроків для реформу-вання наявної системи має стати створення єдино-го органу влади з питань безпечності харчових

продуктів (або ефективно функціонуючої інтегрова-ної системи).

Інтегро вана система, до якої країни — члени ЄС прийшли близько 20 років тому, є найбільш ефективною у галузі, попри це й досі проводяться її реформи.

Протягом останніх років більшість країн — членів Європейського Союзу, аби досягти більш ви соких стандартів безпеки харчових продуктів і забезпечити їх ефективний конт роль, створили Національні управління з безпеки харчових про дуктів.

Скажімо, в Естонії єдиним державним органом, що відпо-відає за безпеку харчової продукції, є Ветеринарно-про до-вольчий департамент, який знаходиться у підпоряд куванні Міністерства аграрної політики, у Швеції — Шведська на ціо-нальна продовольча ад міністрація, у Німеччині — Федераль-не міністерство захисту прав споживачів, продо вольства та сільського господарства Німеччини.

Отже, з одного боку, санітарна та фітосанітарна система державного управління в Україні несе в со-бі застарілі елементи радянського періоду, коли держава була одночасно і виробником, і контроле-ром. У тих умовах система працювала досить ефек-тивно. З іншого боку, вже у незалежній Україні навколо неї було створено нові елементи, без сут-тєвого реформування вже існуючих. Такі кроки призве ли до створення ресурсоємного, недостат-ньо ефективного з точки зору здоров’я громадян та шкідливого з точки зору розвитку національного бізнесу гібриду, реформування якого є нагальною потребою на сьогодні. Нова система має відшукати „золоту середину” між безпекою для здоров’я лю-дини та успішністю бізнесу.

Державна санітарно-епідеміологічна служба України

МІСЦЕВИЙ РІВЕНЬ

ЦЕНТРАЛЬНИЙРІВЕНЬ

-

-

29 зональних обласних і

міських карантинних лабораторій

518 місцевих установ з

карантину рослин

Державна екологічна інспекція України

Державний комітет

ветеринарної медицини

України

Головна державна інспекція з карантину

рослин України

Державна інс-пекція з конт-ролю якості с/г продукції

та моніто-рингу її ринку

1628 обласних лабораторій,

лабораторій в містах Києві та Севастополі, при аграрних та споживчих ринках та інші

Головна дер-жавна інспек-

ція захисту рослин

25 державних інспекцій захисту

рослин АР Крим і

областей, 489 районних інспекцій,

16 лабораторій

Міністерство охорони здоров’я України

Міністерство аграрної політики України

Міністерство охорони навколишнього природ-

ного середовища України

Міністерство економіки

України

Центральна санітарно-епідеміологічна станція

МОЗ та 5 науково-дослідних лабораторій

30 обласних, Києва та Севастополя міських

санітарно-епідеміологічних

станцій

800 регіональних, районних в містах,

міських, спеціального режиму роботи та інших

санітарно-епідеміологічних

станцій

Державний комітет Ук-

раїни з питань технічного

регулювання та споживчої

політики

Державна митна служба

України

-

27 державних обласних, в

містах Києві та Севастополі інспекцій з карантину рослин

Обласні хлібні інспекції

28 державних центрів

стандартизації, метрології та сертифікації

27 територіальних

управлінь у справах захисту

прав споживачів

279 КПП з функціями:91 – санітарного

контролю 120 – ветеринарного

контролю 182 – карантину

рослин

Національна комісія Украї-ни з Кодексу Аліментаріус

Система державного управління у сфері санітарних та фітосанітарних заходів в Україні

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010

5ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

НОВИНИ25/09/2010 урочисте закриття ХІІ Всеукраїнської спартакіади серед збірних команд державних службовців Автономної Республіки Крим, областей, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (м. Алушта, Автономна Республіка Крим)

23/09/2010 чергове засідання Спільного Комітету на рівні старших посадових осіб Порядку денного асоціації Україна — ЄС

23/09/2010 засідання за круглим столом „Нове законодавство про протидію корупції в Україні” (зала засідань Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією)

23—24/09/2010 зустріч високопосадовців з центральних країн – членів ОЕСР „Шляхи виходу з кризи: управління фінансовою стабілізацією та інвестиції у майбутнє зростання”

ОЛЕНА АЛЕКСАНДРОВА:

TWINNING — КРОК ДО ЯКІСНИХ ЗМІНУже п’ять років поспіль державні органи нашої країни

використовують інструмент інституціональної розбудови Twinning , а минулого року перші проекти добігли логіч-ного кінця. Звісно, життєва школа кожного з них стала по-своєму особливою, проте загальним та беззапере-чним варто констатувати те, що Twinning довів свою ефективність у досягненні якісних інституціональних зру-шень та змін у державному управлінні. Маємо ствердний факт: кількість проектів у робочому плані невпинно зрос-тає. Збільшується й кількість проектів, ініційованих одни-ми й тими ж бенефіціарами (серед них Державна авіацій-на адміністрація, Національне агентство з акредитації України, Головне управління внутрішніх військ МВС Укра-їни, Національна комісія регулювання енергетики Украї-ни, Державний комітет статистики України та інші). Таке прагнення не зупинятися на досягнутому і продовжувати розпочаті реформи вчергове свідчить про те, що сьогод-ні державні органи сприймають та високо оцінюють ін-струмент Twinning.

Однією з яскравих сторінок успіху Twinning є приклад Державного комітету статистики України. Перший проект „Покращення якості української статистики через оцінку ефективності офіційної статистики, гармонізацію макро-економічних показників та структурної статистики під-приємств відповідно до стандартів ЄС” готували з кінця 2008 року, а вже за рік розпочалася його реалізація. Фор-матом проекту обрано Twinning Light, що, на відміну від звичайного проекту Twinning, передбачає поміж іншого скорочений термін реалізації – 6 місяців, а також відсут-ність постійного радника проекту. Так, усі обов’язки з управління проектом були покладені на координатора з боку Держкомстату — контактну особу з питань інстру-менту Twinning пані Олену Александрову, яка чудово з ними впоралася. Про те, чи складно було реалізовувати це амбітне завдання і чи варті результати докладених зу-силь ми вирішили поцікавитися у самої пані Олени.

— Пані Олено, як відомо, Держкомстат має зна-чний досвід використання допомоги ЄС, зокрема у рамках програми Tacis. У 2008 році Вами вперше іні-ціювано проект Twinning. Як Ви гадаєте, у чому пе-реваги цього інструменту (зокрема, порівняно з кла сичними проектами допомоги ЄС)? Яке Ваше ба-чення поліпшення його функціонування?

Справді, як й інші органи виконавчої влади, з метою постійного розвитку інституційної спромож-ності та в умовах відсутності достатньої бюджетної підтримки Держкомстат співпрацює з європей-ськими колегами в рамках проектів міжнародної технічної допомоги. Слід зазначити, що для україн-ської офіційної статистики проекти Tasic заверши-лися у 2008 році. Серед альтернативних інструмен-тів технічної допомоги вже існували Twinning, TAIEX, двостороннє співробітництво та проекти під стратегію розвитку галузі, але інформації про чіт-

кий механізм підготов-ки та реалізації остан-ніх не було. Заходи TAIEX розв’язували важливі, складні, проте вузькі питання. Водно-час на користь проекту Twinning свідчили на-явність Керівництва з пи тань інструменту, ен-тузіазм Головдерж-служби, яка власним прикла дом та серією навчальних семінарів надихала розпочати роботу, а також питання, які потребували якнайшвидшого розв'язання. Таким чином, Twinning видався найкращим рішенням. Особливою відмінною рисою Twinning є рівноцін-на та спільна відповідальність партнерів проекту (з країни — члена ЄС та України), що сприяє розви-тку міжнародного співробітництва та практики партнерських взаємовідносин.

Щодо поліпшення принципів функціонування ін-струменту — мені відомо, що наразі готується онов-лення Керівництва з питань інструменту Twinning. Загальним побажанням було б пом’якшення регу-льованості його використання, зокрема, фінансо-вих обмежень. Напри-клад, підвищення гра-ничного відсотку перерозподілу ухва-леного бюджету. П’ятнадцять відсотків, як показала практика, дуже швидко досяга-ється, а підготовка по-дальших змін є над-звичайно трудоємною процедурою та вима-гає тривалого часу. Є й інші непринципові об-меження, які за мож-ливості варто було б послабити.

— Чи справдились Ваші сподівання щодо інс трументу Twin ning? Як Ви оцінюєте його ефективність та які практичні результа-ти приніс проект?

Олена АЛЕКСАНДРОВА Олена АЛЕКСАНДРОВА виконувала обов’язки з управління виконувала обов’язки з управління

проектом Twinning у Держкомстатіпроектом Twinning у Держкомстаті

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010

6 БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

Проект став справді ефективним. Було, звичайно, багато напруженої роботи, однак ми спромоглися зробити навіть більше, ніж запла нували. Так, підго-товлена брошура для користувачів та переклад двох детальних нових методологічних керівництв для макроекономічної статистики. Усе це можна знайти на веб-сайті Держкомстату.

Та важливо навіть інше. Від самого початку для нас було цікаво „випробовувати” новий інструмент. По-перше, на відміну від проектів Тасіs, Twin ning передбачає співпрацю з колегами з країн — чле-нів ЄС без посередника в обличчі недержавних організацій. По-друге, в Керівництві з Twinning прописані усі процедурні питання. Цього бракува-ло Тасіs. До речі, наразі спрощено процедуру зві-тування по проектах, до категорії яких відносить-ся Twinning.

— Чи правда, що сьогодні діяльність Держком-стату повністю визнається Європою? Які Ваші мір-кування щодо детермінантів такого успіху?

Специфіка статистичної галузі полягає в тому, що на постійній основі має паралельно проводитися дві роботи. Одна — розробка показників, яких по-требують українські користувачі (це, наприклад, рі-вень інфляції), друга — розробка показників, які вимагає Євростат від кран — членів ЄС (наприклад, гармонізований індекс споживчих цін). Останньої роботи вимагає стратегія Уряду країни в частині приведення національних стандартів у відповід-ність з європейськими. Водночас для моніторингу ефективності поточної державної політики керівни-цтву країни важливо мати і нові показники.

Попри велику завантаженість (до речі, 96 відсо-тків працюючих в органах державної статистики України — це жінки) та необхідність постійного під-вищення кваліфікації варто час від часу зупинятися та оцінювати свої досягнення.

Так, у 2006 році в рамках проекту Тасіs проводи-лася глобальна оцінка української статистичної сис-теми, яка показала відповідність європейським стандартам на 68 відсотків. У рамках цьогорічного проекту Twinning наші колеги зі Статистичної служ-би Данії проводили оцінку неупередженості само-оцінки відповідності принципам та нормам Кодек-су практики європейської статистики, проведеної Держкомстатом. Держкомстат гідно пройшов ви-пробування — адже у результаті його діяльність бу-ла досить високо оцінена.

Зрештою, приємно нагадати про те, що в проекті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розділ, що стосується статистики, Держкомстатом було закри-то в числі перших органів виконавчої влади.

— Більшість вітчизняних органів влади нада-ють перевагу звичайним проектам Twinning. Влас-не, Держкомстат досі є першим і єдиним ініціато-ром проекту Twinning Light. Чому Ви вирішили піти

„невторованим” шляхом і розпочати саме зі „ско-роченого” проекту, попри те що реалізація Twinning Light вимагала від Вас як органу-бенефіціара додат-кових зусиль?

Насправді це просто пояснити. По-перше, у 2008 році в Держкомстаті тривала реалізація масштабного проекту за фінансової та технічної підтримки Світового банку. По-друге, виникли пи-тання, які вимагали термінового розв’язання, але були надто складними для TAIEX. А з іншого боку, їх було не так багато, щоб ініціювати тривалий проект Twinning, тоді як бюджету Twinning Light цілком вистачало.

Керівництво Держкомстату переконане, що ро-бота має здійснюватися, але „некерованих” проек-тів, коли взято на себе більше зобов’язань, ніж мож-на виконати, не повинно бути. Відтак було прийня-то рішення готувати „скорочений” проект — Twinning Light. А що стосується додаткових зусиль, то ініцію-вання та впровадження будь-якого проекту впер-ше — це завжди додаткові зусилля, незалежно від розміру його бюджету.

— Розкажіть про Ваш досвід організації та управ-ління проектом та хто відігравав ключову роль у цьому процесі? Наостанок, які б Ви сформулювали основні рекомендації що підготовки та впрова-дження проекту Twinning для нового користувача цього інструменту?

Twinning саме тому є простим та ефективним для використання інструментом, що його протесто-вано впродовж багатьох років іншими країнами Єв-ропи. Зрозуміло, що для України настане час, коли Європейський Союз припинить адресну допомогу на підготовку технічних завдань Twinning Fiche, і доведеться готувати їх власними силами. Тому слід починати тренуватися самостійно готувати технічні завдання уже зараз. Наразі в Держкомстаті триває підготовка другого проекту Twinning, детальне тех-нічне завдання якого, як, власне, і першого проек-ту, підготоване Держкомстатом із залученням Адмі-ністративного офісу програми Twinning. Варто за-значити, що якість розроблених технічних завдань виявилась достатньо високою. Крім того, значно за-ощаджується час на підготовку проекту. Зрештою, проекти технічної допомоги Європейського Союзу задумані як полігон для навчання.

Щодо досвіду, то він з’являється у ході роботи. Найважливіше — це, звичайно, щоб керівництво підтримувало ентузіазм виконавців, а виконавці пам’ятали про остаточну ціль.

Що можна порекомендувати новим користува-чам цього інструменту? Читати Керівництво з пи-тань інструменту Twinning та інші методичні ма теріали, а також звертатися за допомогою до представників Адміністративного офісу програми Twin ning та колег з інших органів-бенефіціарів проектів Twinning.

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010

7ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ БЮРОКРАТ

9 вересня 2010 року з ініціативи Головдерж-служби України та за підтримки Міністерства закордонних справ Польщі відбувся семінар

„Практичні питання використання інструменту Тwinning в Польщі та Україні”, спрямований на об-мін досвідом на рівні спільнот Twinning в Україні та Польщі. У заході взяли участь представники дер-жавних органів — бенефіціарів проектів Twinning в Україні, а також експерти міністерств закордонних справ та фінансів Польщі, котрі представили свій досвід і власне бачення шляхів розв’язання проб-лем у рамках роботи з інструментом Twinning.

Зокрема, зі свого багаторічного досвіду імплементації проектів Twinning польські колеги виокремили найбільш поширені помилки і ризики при розробці та реалізації проектів та дали поради щодо їх розв’язання.

1) ідентифікація тематики майбутнього проекту порада: тематика має відповідати acquis communautaire, що дасть змогу знайти країну — партнера з ЄС та отримати кращі європейські практики; має відповідати основним стратегічним документам країни (Порядок ден ний асо ціа ції Україна — ЄС, національним стра-тегічним доку мен там в окремій сфері, яка стосується тематики проекту);

2) визначення некоректних цілей, невизначеність чи занадто детальний опис проектупорада: проведення аналізу, який допоможе точніше опи сати ціль; залучення компетентних осіб для підготовки детального технічного завдання проекту чи навчання власного персоналу у відповідній галузі;

3) зміни потреб призводять до того, що обрані заходи в рамках проекту Twinning стають неак туаль-ними і перешкоджають досягненню цілейпорада: гнучкість запропонованих заходів (але згідно з процедурами);

4) досягнення обов’язкових результатів проектом Twinning та їх сталістьпорада: виважене планування проекту, конкретизація ці лей та індикаторів, моніторинг та гнучкість заходів, пла нування майбутніх заходів (після завершення проек-ту), які допоможуть забезпечити сталість результатів;

5) забезпечення механізмів контролю для здійснення моніторингу і підтримки сталості ре зуль-татів проектупорада: вибір правильного типу заходів (пілотна програ-ма, навчання для тренерів тощо), що допоможе під три-мати сталість заходів; розбудова системи моні торингу під час та після завершення проекту;

6) розробка бюджету на належному рівніпорада: усі статті витрат робочого плану мають відоб ра-жа тися в бюджетних розділах (назви витратних статей у робочому плані та бюджеті мають бути ідентичними); бюджет включає тільки ті кошти, які передбачені пра ви-лами Twinning та є економічно обґрунтованими; усі витра ти мають визначатися у валютній одиниці „євро”.

У свою чергу, представники українських бенефі-ціарів теж виступили з презентацією власного до-свіду роботи в рамках Twinning та зазначили осно-вні аспекти, на які варто звертати першочергову увагу для отримання оптимального результату. Зо-крема, наголошено на важливості відбору експер-тів, що мають залучатися до роботи в рамках про-екту як з боку бенефіціара, так і від країни-партнера ЄС; налагодженні співпраці між партнерами на на-лежному рівні, особливу роль у цьому відіграє зна-ння мови та менталітету/культури партнерів, а також знаходження часу та можливостей працюва-ти у рамках проекту на постійній основі; плануван-ні заходів проекту з урахуванням стра-тегічного плану ор-гану-бенефіціара.

Приємно відзна-чити, що українсько-польська співпраця у цьому контексті триває вже декілька років і має різнопла-новий характер. По-дібні заходи важливі та корисні з точки зору можливості по-черпнути нові зна-ння і досвід, знайти спільне розв’язання проблем, адже співп-раця у рамках Twin-ning вимагає не тіль-ки щоденних зусиль, а й подекуди вина-хідливості та дипло-матичного хисту.

УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА СПІВПРАЦЯ для оптимізації використання Twinning

НОВИНИ16—17/09/2010 щорічні Рі шельєв ські академічні читання „Модернізація державного управління, державної служби і кадрової політики” (м.Одеса)

10/09/2010 підбито підсумки Всеукраїнського конкурсу „Приязна адміністрація” у 2009 р.

09—10/09/2010 українсько-поль ські семінари „Децентра-лізо ване управління зовніш-ньою допомогою ЄС” та „Практичні питання впрова-дження інстру мен ту Twinning в Польщі та Україні”

07—08/09/2010 щорічна кон фе-ренція „Професійна державна служба: перспективи розвитку 2010” (м. Дублін, Ірландія)

03/09/2010 засідання Ради керівників кадрових служб

27/08/2010 щорічна серпнева робоча на рада „Реалізація дер-жав ної кад рової політики та кад рове за безпечення органів влади: зав дання, стратегії, перспективи”

Cемінар „Практичні питання використання Cемінар „Практичні питання використання інструменту Тwinning в Польщі та Україні”інструменту Тwinning в Польщі та Україні”

Київ, 9 вересня 2010 року Київ, 9 вересня 2010 року

№ 17-18 (118-119) від 25/09/2010

8 БЮРОКРАТ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

У 2006 році Україна першою серед країн TACIS стала бенефіціаром інструменту зовнішньої допомоги Європейської Комісії TAIEX*.

За час реалізації цього інструменту ТАІЕХ зареко-мендував себе як дієвий та ефективний механізм співпраці з Європейським Союзом у сфері інсти-туціональної розбудови, державного реформуван-ня, наближення та впровадження стандартів ЄС.

Вікторія КОЗЛОВА, головний спеціаліст відділу міжна-родних зв’язків Державної комісії з цінних паперів та фон-дового ринку:

У зв’язку з тим, що одним із завдань, які стоять перед працівниками Комісії, є поліпшення розуміння законодав-чих засад з питань здійснення нагляду за ринком цінних па-перів у країнах — членах ЄС, ТАІЕХ є саме тим інструментом, що відповідає потребам в обміні теоретичним та практич-ним досвідом шляхом проведення експертного діалогу з пи-тань посилення законодавчих актів у цій сфері.

Крім цього, для Комісії використання цього інструменту допомоги суттєво вплинуло на посилення взаємних зв’язків із регуляторами ринків цінних паперів країн — членів ЄС.

Із 2006 року маємо постійне збільшення кількості проведених заходів ТАІЕХ та якості поданих заявок, і така тенденція знайшла своє визнання: Україну ви-знано лідером серед країн Європейської політики сусідства щодо використання цього інструменту.

За перше півріччя цього року майже усемеро порівняно з 2006 роком збільшилася кількість залучених до заходів ТАІЕХ (1452 та 205 учасників відповідно), загалом же про-тягом 2006 — І півріччя 2010 рр. 3625 ук раїнських державних служ бовців взяли участь у 172 за ходах ТАІЕХ.

Водночас поряд із позитивною динамікою у кіль-кості маємо негаразди з якістю.

Так, у 2009 році близько 40 % заявок ТАІЕХ від України (37 із 93) було відхилено Європейською Комісією.

Лариса ШЕРЕМЕТЬЄВА, начальник відділу міжнародних відносин Управління зовнішньоекономічної діяльності та міжнародних відносин Міністерства з питань житлово-комунального господарства України:

Потенційні бенефіціари інструменту ТАІЕХ, перш за все, мають ознайомитися з нормативно-право вою базою, яка стосується підготовки та виконання Плану залучення зо-внішньої допомоги Європейської Комісії у рамках ТАІЕХ, що дасть можливість Українській стороні не мати проблем при заповнення та поданні заявок.

Устано вам-бенефіціарам на етапі визначен-ня своїх потреб у використанні ТАІЕХ завжди необхідно враховувати:

— особливості, механізм та процедуру вико-ристання цього інструменту;

— відповідність змісту заходу законодав-ству ЄС;

— відповідність тематики заходу загально-державним пріоритетам;

— детальне обґрунтування доцільності про-ведення заходу ТАІЕХ, чітке висвітлення потреб;

— відсутність дублювання з проектами Twin- ning та іншими проектами технічної допомоги.

Потенціал у використанні цього інструменту в роз будові нашої держави досить потужний, адже са ме через ТАІЕХ та інші проекти зовнішньої допо-моги Європейський Союз надає Україні підтримку у виконанні низки зобов’язань, визначених новими рамками співробітництва: Порядком денним асоці-ації та майбутньою Угодою про асоціацію.

Порівняння кількісних показників в Україні та країнах — кандидатах на вступ до ЄС не на користь нашої держави і свідчить про значний резерв у можливостях використання цього інструменту.

Так, безперечним лідером виступає Туреччина, в якій у 2009 році пройшло 150 заходів ТАІЕХ, тоді як в Україні за аналогічний період маємо показник лише 31 (і майже вде-ся теро менша кількість учасників цих заходів).

Наразі маємо вагомі підстави та можливості для форсування використання ТАІЕХ в Україні, адже зав-дяки цьому інструменту українські службовці отри-му ють допомогу щодо тлумачення, узгодження та запровадження різ них сфер законодавства ЄС (ac-quis commu nau taire) та пов’язаних з цим питань, ма-ють можливість обмінюватися інформацією та кра-щи ми методами організації діяльності між країнами — членами ЄC та країнами Європейської по лі тики сусідства, налагоджують двосторонні зв‘язки.

ТАІЕХ — ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ для європейської інтеграції

* Цей інструмент технічної допомоги для обміну інформацією заснований Генеральним директоратом Європейської Комісії з питань розширення у 1996 році як програма, покликана допомагати країнам-кандидатам у стислі терміни розв’язати питання запровадження законодавства ЄС (ac-quis communautaire). Офіційне рішення 2006/62/EC, ухвалене у лютому 2006 року, створило правові засади для розширення дії інструменту TAIEX на країни Європейської політики сусідства.

Туреччина

Республіка Македонія

Хорватія

Сербія

Чорногорія

Косово

Боснія і Герцеговина

Албанія

Україна

150

83

89

70

45

91

46

64

31

Кількість проведених заходів ТАІЕХ у потенційних / країнах – кандидатах на вступ до ЄС та в Україні у 2009 році

(інформація надана Європейською Комісією)